Додаткова інформація

Звіт про участь у Всеукраїнській інформаційно-профілактичній акції ,,16 днів проти насильства”

     Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням її прав. Так, в  Іванковецькій ЗОШ І-ІІ ст. проведено чимало заходів на формування учнівської свідомості щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Арт-терапевтична творчість для профілактики насилля

     Стартувала Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства" 25 листопада, а учні 3-4 класів взяли участь у флешмобі "Долоньки не для насилля". Діти малювали та придумували безліч варіантів - а для чого ж тоді долоньки? Ці відповіді - щирі, сповнені взаємопідтримки, і там точно немає місця фізичному приниженню гідності людини.

     Творимо майбутнє, де люди поважають одне одного, вже сьогодні!

Акція “Синя стрічка – проти насильства”

     В школі відбулася профілактична акція “Синя стрічка – проти насильства”. Відомо, що синя стрічка символізує синці на дитячому тілі та водночас синій колір служить постійним нагадуванням про те, що необхідно боротися з насильством. Для кращого візуального сприйняття акції активні учні підготували символічні сині стрічки, дарували охочим, працювали з ними на просвітницько-профілактичних заняттях.

«Знати, щоб жити»

(1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом)

     З нагоди Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом та з метою просвіти і профілактики негативних явищ в дитячому та молодіжному середовищі, пропаганди здорового способу життя було проведено ряд заходів серед учасників освітнього процесу:

- інформаційно-профілактичні бесіди на тему "Знати, щоб жити";

- перегляд тематичних відео: "ВІЛ та СНІД - міфи і реальність", "Правда про СНІД" та соціальні ролики;

- просвітницько-профілактична гра "Шляхи передачі ВІЛ - правда і фейк";

- акція "Червона стрічка: не дай СНІДу шанс!";

- розробка і презентація інформаційних листівок та брошур.

"Спочатку людина, а потім – статус»

(3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими можливостями)

     Міжнародний день людей з обмеженими можливостями не є святом, а покликаний привернути увагу до їхніх проблем, захисту прав, гідності і благополуччя. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з обмеженими можливостями. З цієї нагоди було організовано перегляд тематичних відеороликів та мультфільмів, які навчають толерантності і взаєморозуміння та "коло спілкування" на тему "Спочатку людина, а потім - статус".

"Права дитини - права людини"

(10 грудня – Міжнародний день прав людини)

     Завершальним етапом Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства" в Іванковецькій ЗОШ І-ІІ ст. став Міжнародний день прав людини, мета якого

 - формування у дітей та учнівської молоді правової культури та ціннісного ставлення до себе й оточуючих;

- вироблення навичок відповідальної поведінки підростаючого покоління на основі сформованості превентивного світогляду, здатності супротиву до негативних впливів соціального середовища;

- розвиток громадянської свідомості школярів.

Учасники освітнього процесу взяли активну участь в наступних заходах:

- "коло спілкування" на тему "Права дитини - права людини";

- інтерактивні заняття "Знаю права, пам'ятаю обов'язки";

- казкова гра-мандрівка "Захищаємо права";

- вікторина "Правовий калейдоскоп".

Творча виставка " У світі моїх прав»  

     Учні активно взяли участь у виставці малюнків і з радістю презентували їх. Всі роботи креативні, "живі" і виконані з душею.

     Також в закладі освіти було проведено ряд заходів з протидії булінгу в освітньому середовищі:

• Просвітницькі бесіди та «години психолога» на теми: «Булінг: наслідки та відповідальність», «Кібербулінг та безпека в інтернеті», «STOPsexтинг!» (присвяченого захисту дітей від сексуального насильства);
• Перегляд рекомендованих тематичних відеороликів з їх подальшим обговоренням, рефлексією;
• Заняття з елементами тренінгу;
• Учнівський квест «Розірви коло насильства!»;
• Оформлення буклетів та листівок.

     Мета проведення акції “16 днів без насильства” – привернення уваги учнів до проблем насильства в дитячому та учнівському колективах та протидії насильству в сім’ї. Будьмо уважними до людей та особливо дітей, які нас оточують, та не залишаймо їх у біді.

Відповідальний за проведення – практичний психолог Анжела Андрощук

ВПРАВИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ УЧНЯМ ЗАСПОКОЇТИСЯ І ЗНЯТИ ЗАЙВУ ТРИВОЖНІСТЬ

     Прості вправи, які допоможуть покращити самоконтроль, навчать справлятися з тривогою, сприятимуть концентрації та розумовій діяльності учнів. Коли дитина пережила сильний стрес (іспити, розлучення батьків, смерть когось із близьких і список можна продовжувати безкінечно), її досвіду замало для відновлення контролю над собою, думками та здатністю навчатися. Вправи, про які ми сьогодні поговоримо, допоможуть учням навчитися контролювати емоції. Загалом, ці методики будуть корисними всім дітям, яким потрібно швидко налаштуватись на навчання та розвинути навички самоконтролю, нейтралізації тривожного стану.

- Дихання та рухи. Навчайте дітей правильно дихати та спонукайте рухатись, адже це допоможе краще зрозуміти своє тіло. Мова йде про дихальні та фізичні вправи, що сприятимуть швидкій нормалізації стану нервової системи. Не забувайте, чим більше вони тренуються, тим легше їм буде звертатися до цих ресурсів під час дискомфортних ситуацій. Найпростіша вправа – глибоке дихання животом. Під час виконання цієї вправи учні стоять прямо, ноги на ширині плечей, очі закриті. Задайте їм ритм рівного глибокого дихання. М’язовий релакс – допомагає дітям відчути своє тіло. Її суть полягає у зумисному напруженні м’язів тіла у чергуванні з розслабленням з голови до ніг.

- Вправи для швидкого розслаблення.

Діти можуть сидіти на стільцях, кожен пункт можна виконати декілька разів. Нагадуйте про рівномірне дихання:

1. Сядьте на стілець рівно, не перехрещуючи ноги. Якщо хочете, можете закрити очі. Порухайте пальцями ніг, стисніть їх сильно та повільно розслабте.
2. Піднімаємось вище до литок. Тримайтесь за стілець, відірвіть п’яточки від підлоги та напружте ікри. Поволі, а далі розслабте ноги.
3. Напружте прес, а потім розслабте живіт.
4. Відведіть плечі назад, напружте спину. Розслабтесь.
5. Стисніть пальці у кулак сильно-сильно, наче схопили щось. Відпустіть. Стисніть руки у кулак та притисніть до себе. Плечі підтягніть до рук та розслабтесь.
6. Потрясіть руками, відчуте легку напругу у м’язах.

- Пошук кольорів. Роздайте кожному учню свій  екземпляр палітри кольорів. Вони мають знайти у просторі, що їх оточує, предмети зазначених кольорів та записати їх. Головна умова – все виконується у повній тиші.

- Візуалізація. Вправа, яку можна виконувати у хвилини відпочинку до чи після важливого уроку. Підберіть фрагмент книги, чи оповідання, багаті на образи. Діти мають сидіти мовчки, заплющивши очі. А ви у цей час прочитаєте їм обраний твір. Попросіть учнів уявляти все, про що ви скажете. Для більшого ефекту можете поставити легку фонову музику. Потім попросіть їх розказати, що вони відчували у моменти, коли слухали. Нехай вони запам’ятають це відчуття та пригадують його у хвилини напруги чи тривоги.

- Острівець безпеки. У кожної людини є місце, де вона відчуває себе повністю захищеною. Це може бути уявний або ж справжній куточок у будь-якому місці на планеті. Одного разу знайшовши свій острівок безпеки в дитинстві, у дорослому житті будеш повертатися до нього. Нехай діти пригадають, де вони почувають себе у безпеці чи де їм хотілося б бути у моменти, коли тривожно, страшно. Дайте школярам декілька хвилин, аби відчути себе повністю захищеними чи просто спокійними у тому чарівному місці. Є діти, котрі не можуть знайти нічого подібного? Запропонуйте їм уявити приємні речі: галявина у лісочку біля струмка, пляж біля тихого моря тощо.

- Малюнки та розмальовки. Процес малювання та розмальовування картинок, як відомо, може стати чудовим заспокійливим. Більш того, такі прості вправи допомагають сконцентрувати увагу та налаштувати на подальшу серйозну діяльність. Дозвольте вашим дітям створити щось прекрасне та відволіктися від хаосу буднів. Така концентрація допоможе дитині відволіктися від саморуйнівних думок після кризових ситуацій (невдача на контрольній, почуття провини через сварку батьків, сварка з другом). Учні можуть самостійно обирати тему малюнка, а можете й ви запропонувати. 

- Слухання. Дуже простий та ефективний прийом. Хай учні спокійно сидять за столами, закривши очі. Попросіть відкинути думки та зосередитися на навколишніх звуках. Нехай прислухаються до всього, що відбувається навколо. Потім встановіть таймер на одну хвилину. Вони зможуть почути, як грюкнули двері сусіднього кабінету, як за вікном співають птахи, цокання годинника, гудіння процесора комп’ютера і багато чого іншого, чого не чули через постійний гамір у кімнаті, через шум своїх думок.  Коли час закінчиться, попросіть учнів прокоментувати, як саме змінився їх стан.

- Вивчення свідомості через письмову творчість. Давно доведено, що можливість написати про свої почуття – відмінна вправа для розслаблення та вивчення себе. У неї є додаткова перевага – надання можливості всім учням відтворити найбільш тяжкі проблеми, подивитися на них з іншої точки зору та знайти шлях для подолання дискомфорту. Нехай вони пишуть про все, що відчувають, не створюйте обмежень у об’ємах, способах втілити задум. Вони можуть складати списки, писати прості листи, вірші, есе, оповідання, більш того, це може бути просто набір слів чи фраз. Інколи діти відчувають труднощі з тим, з чого почати. Допоможіть їм, підкажіть такі варіанти: «Речі, що роблять мене щасливим (сумним, сердитим)...», «Одна з кращих історій, які я коли-небудь чув...», «Моє улюблене місце...». Один з варіантів можна використовувати й для вправ, які допоможуть сконцентруватися на хорошому: «10 речей, які я люблю найбільше». До речі, всі ці прийоми та вправи, про які ми говорили, однаково ефективні для дітей та дорослих. Вчителі часто перебувають у стані стресу, тому інколи потреба розслабитись є вкрай необхідною. (https://naurok.com.ua/post/5-vprav-scho-dopomozhut-uchnyam-zaspoko-tis?fbclid=IwAR3fEjkfDC8ptuU9APkd2Xr-I_iO3BDjSiGOVE51DwgKuvH3Fpv4Doas1HY) 

Робочий ритм після карантину

Інформація до Дня захисту дітей

Психологічна підтримка учнівської молоді і педагогічних працівників під час карантину 

Емоційна підтримка дитини в сім"ї

Психосоматичні причини хвороб. Емоції та хвороби

Успішна підготовка дитини до школи

Вплив комп'ютера на здоров'я дитини

Емоційний зв'язок: речі, які потрібно казати дитині щодня

Важливе про впевненість

Методики для самопізнання

Як боротися з вигоранням

20 порад батькам про те, як виховати успішних дітей

Протидія торгівлі людьми. Подбай про власну безпеку

Про БУЛІНГ для дітей

Реагування на випадки булінгу

БУЛІНГ-стоп. Відео (ЮНІСЕФ)

Насильство і покарання

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Карантин: як мотивувати дитину до навчання

Перебуваючи вдома на карантині, діти сприймають його як канікули. Це сприяє розслабленню і бажанню розважатися, та аж ніяк не вчитися. Проте навіть за таких умов навчання необхідно продовжувати, щоб потім не виникло суттєвих труднощів у «наздоганянні» навчального матеріалу.

Як же мотивувати дитину до навчання під час карантину? Розповідає Аліна Оверченко, кандидат психологічних наук, практичний психолог.

1. Стимулюйте дитину до навчання, керуючись її мотивами навчальної діяльності.

Мотив – це внутрішня спонука до активності, покликана задовiльнити певну потребу. Існують різні мотиви навчальної діяльності. Вчені (Л.І. Божович, М.І. Алексєєва) виділяють такі:

• пізнавальний,
• утилітарний,
• соціальний,
• професійний,
• мотив страху покарання,
• мотив престижу.

Найкращим мотивом навчальної діяльності є пізнавальний, при якому дитина навчається тому, що їй цікаво пізнавати дійсність і отримувати задоволення від своїх інтелектуальних зусиль. Таких дітей не потрібно стимулювати до навчання, для них воно Э природнім, як невід’ємна і приємна частина їхнього життя. Такi люди охоче займаються самоосвітою, як під час навчання, так і впродовж усього життя. Та, на жаль, пізнавальний мотив навчання зустрічається нечасто.

За утилітарного мотиву дитина навчається тому, що розраховує отримати від цього певну вигоду. Якщо це стосується вашої дитини, ви можете стимулювати її до навчання під час карантину, надаючи їй натомість певні блага, які мають для неї важливе значення, які задовiльняють її потреби. А потреби, як і мотиви, теж бувають різні. Уважні батьки знають усі потреби, які мають їхні діти.

Якщо ви з цим ще не розібралися, то саме час. Випишіть усі потреби, які на даний час має ваша дитина. Їх потрібно виписати, а не просто обдумати, для того, щоб згадати та взяти до уваги їх усі, а також краще усвідомити. Адже саме на них ви й будете робити акцент, стимулюючи свою дитину до навчання, як під час карантину, так і в подальшому. Зверніть увагу, що мова йде не про базові людські потреби: в їжі, відпочинку тощо. Говориться про потреби, зав’язані на інтересі: перегляд мультфільмів або фільмів, відеоігри, нові іграшки чи модний одяг, похід або поїздка в цікаве для дитини місце тощо.

Це може бути якийсь один цінний для дитини подарунок, наприклад, нова іграшка. Або ж можна розробити цілу систему заохочень. Наприклад: почитав параграф – отримав перегляд мультфільма; виконав вправу – можеш пограти у відеогру. Та пам’ятайте: Білл Гейтс, Стів Джобс, а також інші керівники технологічних компаній суттєво обмежували доступ своїх дітей до комп’ютерів без навчальної потреби.  Тож за комп’ютером (а під цим словом ми маємо на увазі усі ґаджети) дитині не слід проводити більше 10-20 хв. за один раз залежно від віку.

Соціальний мотив навчання відображається у почутті обов’язку дитини чи в переконанні, що так добре, як вона, це завдання не виконає ніхто. Якщо ваша дитина має цей мотив, можна піти на хитрість, попросивши пояснити вам її навчальний матеріал, у якому ви не розбираєтесь. Та перед цим дитині самій потрібно буде його вивчити.

Такі діти особливо чутливі до похвали. Тож хваліть дитину за кожне виконане завдання і за відповідальність, із якою вона навчається навіть під час карантину. Зауважуйте також, що вчителі сподiваються, що вона буде сумлінно виконувати завдання.

Професійний мотив навчання, яким можуть керуватися учні переважно старших класів, а також студенти, полягає у тому, що людина навчається задля свого успішного професійного майбутнього, адже здобуті знання планує використовувати в професійній діяльності.

Тож для дітей, які мають цей мотив навчання, підійдуть заохочувальні фрази типу: «Незважаючи на карантин, ти маєш продовжувати заняття, щоб стати хорошим професіоналом», «Сідай за навчання, адже тобі потрібно добре здати ЗНО, щоб піти навчатися далі туди, куди ти хочеш» і т. ін.

Деякі діти навчаються через страх покарання за неуспішність. Це найгірший із мотивів, адже вiн Э гарним підґрунтям для розвитку страху перед новими починаннями та ризикованими кроками в дорослому житті, які могли б привести до успіху.

Як відмічають американські психологи Д. Мак-Клелланд і Д. Аткінсон, якщо людина орієнтована на успіх, вона не відчуває суттєвого страху перед невдачею, а якщо на уникнення невдачі, то буде сумніватися, коливатися при прийнятті рішення. Тому краще замінити цей мотив хоча б на утилітарний.

Продовжуючи приклад із ґаджетами, можна замiнити слова: «Якщо ти не прочитаєш оповідання, то не будеш грати в комп’ютерну гру» на такі: «Якщо ти прочитаєш оповідання, то зможеш пограти в комп’ютерну гру». Саме таким простим перефразуванням мотив страху зміниться на мотив вигоди.

Ознакою мотиву престижу в навчанні є те, що дитина, гарно навчаючись, намагається завдяки цьому посісти певне місце в класі та школі загалом, отримати авторитет в очах учнів і вчителів.

Якщо ви впізнаєте в цьому свою дитину, тодi під час карантину стимулюйте її до навчання, періодично повторюючи фрази на кшталт: «Ось закінчиться карантин і тоді подивишся, хто у вас у класі найкраще читає», «Усі так не хочуть навчатися під час карантину, а ти прийдеш до школи з найкращими знаннями» тощо.

2. Стимулюйте дитину до навчання, показуючи власний приклад.

Наразі на карантині знаходяться не лише діти, але й батьки. Всім відома фраза «Діти нас не чують. Діти нас дивляться». Тож точно так само, як ваша дитина має продовжувати навчання під час карантину, ви маєте продовжувати свою роботу за тим же графіком і розпорядком.

Якщо батьки замість того, щоб активно працювати, знаходячись на карантині, будуть лежати на дивані й дивитися телевізор, просиджувати в ґаджетах, теревенити по телефону, те саме захочуть робити й діти. Й це буде справедливо!

Якщо ви хочете, щоб ваша дитина продовжувала навчання під час карантину, а не била байдики, продовжуйте вдома свою професійну роботу. З ранку й до вечора в домі має бути створена атмосфера активної діяльності (професійної і навчальної).

3. Продовжуючи попередню рекомендацію, варто створити розпорядок дня на час карантину.

Дорослі та діти мають прокидатися у звичний «докарантинний» час, робити зарядку, снідати та приступати до виконання своїх навчальних і професійних обов’язків, інтенсивність яких зменшується з наближенням вечора, та лягати спати також у звичний час. Навчання під час карантину має відбуватися у вранішні години, коли організм дитини найбільш підготовлений до інтелектуальної роботи. Як показує практика, найбільшу проблему під час карантинного навчання складає читання. Якщо завдання із математики або мови дитина може виконати відносно швидко, то читання великих обсягів матеріалу викликає у дитини протест, як внутрішній, так і зовнішній. Задля вирішення цієї проблеми на допомогу знову поспішає особистий приклад. Сучасні діти не читають тому, що сучасні батьки не читають. Якщо в домі немає книг, якщо дитина ніколи не бачила своїх батьків із книжкою в руках, як їй зрозуміти, для чого потрібно читати? Ви можете взяти якусь книгу, пов’язану з вашою професійною діяльністю, сісти поруч із дитиною і читати. Або ж читати її книгу разом із нею. Можна попросити дитину почитати в слух, обговорюючи, аналізуючи прочитане. Це сприяє не тільки карантинному навчанню, але й емоційному зближенню, якого, на превеликий жаль, так часто не вистачає дітям і батькам.

4. Станьте вчителем.

Ця рекомендація підійде в тому випадку, якщо на карантині ви не займаєтеся професійною діяльністю (ви не маєте роботи чи ваша професія того не потребує). Втільте в собі образ вчителя, перетворивши навчання на цікаве дійство. Скажімо, ви можете розробити для дитини наочний матеріал: знайдіть і роздрукуйте зображення історичних персонажів, біографію яких дитина має вивчити під час карантину, підберіть документальні чи художні відео про життя цих людей, про історичні події, в яких вони фігурували, та перегляньте все це разом із дитиною. Якщо дитина має вивчити вірш, зробіть це разом із нею (можна на швидкість). Коли вам дозволяють знання, уміння, навички, продемонструйте дитині, як діє закон фізики, який вона в даний час вивчає. Можливо, в вас відкриється несподіваний талант до вчителювання або ви усвідомите, як багато робить вчитель задля розвитку наших дітей.   

<