Червневий день відлунює святково,
І сміх, і квіти, й гомін голосний…
Зібрало нині свято нас чудове –
Прощальний вечір, вечір випускний.
Непрохана сльозина у зіницях,
В душі зі смутком радість обнялись,
Випускники сьогодні як годиться,
З дитинством попрощатися зійшлись.
Ось і скінчилось дитинство –
Прекрасна, щаслива пора.
Ще полум’я б’є променисто,
Та ніч випускна дорога.
Так хочеться крикнуть в минуле,
Затримать дитинство на мить.
Воно ж іще тут, не забулось,
Та час так невпинно летить.
Ми підем стрічати світанок,
Призначимо зустрічі час.
І вийде учитель на ганок,
Залишивши в пам’яті нас.
Прощайте дитинство і школо,
Прощайте мої вчителі.
Ми вас не забудем ніколи,
Полинувши в далі нові.
Ви підійшли до першої межі.
Шкільним порогом звуть її в народі.
Ще крок – і Україна перед вами
Відкриє всі свої шляхи-дороги.
Кружляє і падає лист календарний,
Мов чайка на берег у ріднім краю,
На всіх вас, хто школу навік покидає,
І вірить в майбутнє і мрію свою.
Веселий вітер кличе у дорогу
В життєвий океан бурхливий, непростий.
На серці радість і щемна тривога –
Вітрила підійма наш парусник шкільний.
Сьогодні останній день разом.
Кружляє зажурливий вальс.
Майбутнє блакитним топазом
Стріча дев'ятий наш клас.
|